Є письменники, без яких не можу уявити сучасну літературну Волинь. Віктор Вербич – саме такий літератор.

Він є автором багатьох поетичних і публіцистичних книжок, численних публікацій в періодиці. Його розмови з відомими волинськими письменниками неодноразово друкувалися на шпальтах «Української літературної газети». Я вдячний Вікторові за те, що він погодився відповісти на мої запитання і розповісти про свою літературну творчість.

У 2006 році я написав свою першу книжку «Supraphon» і шукав, де її видати. Так я довідався про луцьке видавництво «Твердиня», яке на той час існувало вже два роки, тож з рукописом і варіантом книжкового дизайну пішов до видавців.
Там познайомився з Миколою Мартинюком, Володимиром Камінським і Петром Коробчуком, майбутнім редактором «Supraphon’у». Співпраця була блискавичною. Мені пощастило не помилитися: видавці по-справжньому горіли своєю працею. З того часу пройшло понад десять років. І сьогодні про творчість і видавничу справу розмовляємо з письменником, директором «Твердині» Миколою Мартинюком.