Замість преамбули

Література – це розповідь людини про людину і для людини. Тому вона й така. Іноді весела, іноді сумна, іноді... Втім, найголовнішого у неї не відняти. Вона змушує думати. «Змушує» – це, звичайно ж, метафора. Але як не піддатися цьому «прекрасному насильству»? Текст талановитого письменника обов’язково зробить з нами це. Але ми тільки скажемо «спасибі». Бо побачимо в ньому те, чого ніколи не було; те, чого немає; те, чого, ніколи не буде. Але те, – що могло б бути. І це «могло б» знову створить Homo sapiens. І вона почне шукати «те, що могло б бути». І, дасть Бог, знайде...

... Читати далі »