Головна » 2014 » Вересень » 20 » В’ячеслав Васильченко про класику й не тільки «6»
16:53
В’ячеслав Васильченко про класику й не тільки «6»

Провідна зоря і вічно юна казка

Замість преамбули

Література – це розповідь людини про людину і для людини. Тому вона й така. Іноді весела, іноді сумна, іноді... Втім, найголовнішого у неї не відняти. Вона змушує думати. «Змушує» – це, звичайно ж, метафора. Але як не піддатися цьому «прекрасному насильству»? Текст талановитого письменника обов’язково зробить з нами це. Але ми тільки скажемо «спасибі». Бо побачимо в ньому те, чого ніколи не було; те, чого немає; те, чого, ніколи не буде. Але те, – що могло б бути. І це «могло б» знову створить Homo sapiens. І вона почне шукати «те, що могло б бути». І, дасть Бог, знайде...

У цій (та низці інших публікацій) буде зроблено спробу коротко охарактеризувати визначні світові літературні твори.

Провідна зоря для людства (Біблія)

Будучи зібранням Божих одкровень, отриманих протягом багатьох тисячоліть, Біблія стала для людини дороговказом, провідною зорею. Тут є відповіді на всі життєві питання. Вона заспокоїть у хвилюванні, допоможе розв’язати проблеми, досягти духовної зрілості, поведе до вічного життя. «Книга Книг» дала світовій культурі безліч образів, сюжетів і тем. Вона ніби пронизує всю людську культуру, тягнеться животворними паростками до нових поколінь, обдаровуючи кожне світлою силою і правдою Божого Слова. Крім усього іншого, Біблія – це ще й потужне джерело крилатих фраз: від лукавого («непотрібне, зроблене на шкоду»), заблукана вівця («про того, хто збився зі шляху істинного»), Мафусаїлів вік («довголіття»), провідна зоря (зірка) («те, що спрямовує чиєсь життя»), Содом і Гоморра («розбещеність, а також крайня плутанина) тощо.

Вічно юна Гомерова казка («Одіссея»)

Пригоди Одіссея дарують захопливу атмосферу морських подорожей, відкривають фантастичний світ грецької міфології. Поема демонструє панораму побуту та звичаїв древніх еллінів. Багатство елементів чудесного споріднює її з фольклорною казкою. Після знайомства європейців (1488) «Одіссею» використовують у літературних творах (від «Енеїди» Вергілія та «Мандрів Улісса» Г. Сакса і до роману-дилогії Г. Л. Олді «Одіссей, син Лаерта» (2000). Багато власних назв стали крилатими словами: одіссея («тривалі й багаті подіями пригоди»), лотофаг («людина, схильна до занурення у мрії»), циклоп («одноокий»; «велетень»), Пенелопа («символ жіночого благородства й подружньої вірності»), Цирцея («підступна спокусниця»), Ментор («авторитетний наставник»), між Сциллою і Харибдою («між двома рівними небезпеками») тощо.

В’ячеслав Васильченко 

Переглядів: 822 | Додав: Dyrektor | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]