Талановитий «під дих» церкві («Декамерон»)

Ця книга – головна у Боккаччо. Сплав традицій, що панували у французькій куртуазній літературі, з тосканською народною прозою та фольклором. Після цього експерименту італійська проза піднялася у своєму розвитку на новий щабель. У XIV ст. книга виходить французькою та англійською. Сюжети Боккаччо використовують Шекспір, Кітс, Перро. Література інших країн теж запозичила сюжети з «Декамерона», часто переробляючи їх «у дусі національних традицій». У «Декамероні» панує дух вільнодумства, відкидається аскетична мораль, звучить критика церкви і життєствердний гумор. Еротичні картинки додають пікантності: адже розповідь ведеться під час розгулу чуми – на порозі смерті. «Декамерон» засудили як аморальний і антицерковний. Автору ж запропонували відректися від нього. Це зайвий доказ того, що «Декамерон» написаний людиною, безмежно закоханою в життя. Що прирекло книгу на безсмертя. (Афоризми: Великодушність – найяскравіша й блискуча з усіх чеснот; Погрози – це зброя того, хто сам перебуває під загрозою.)

Межі та безмежжя («Божественна комедія»)

У центрі всього складного світу твору опиняється жива людина, що має велику й горду душу, з притаманними йому емоціями та почуттями, неприборканим бажанням пізнати істину, яка блукає за межами середньовічних уявлень про життя і смерть. Данте підводить людство до величезного дзеркала й показує його йому самому. Поетика істини й поетика вимислу (як і належить шедевру) врівноважені, збалансовані, що забезпечує певний статус «замкнутості в собі», «самопородження». Якщо додати до цього особливість строфіки (терцина: aba bcb cdc), отримуємо справжній зразок класики. Тут унікально поєднується відсутність кордонів і їх непорушність, що відповідає унікальному статусу твору в історії культури (М. Андрєєв). Відгомони, цитування й відсилання до нього знаходимо у Чосера, Мілтона, Еліота, Борхеса, Волкотта і ще багатьох. Твір став зразком віршованої італійської мови. (Афоризми: І не для того ми на світі живемо, Щоб смерть застала нас в блаженній ліні!; Води, в які я вступаю, не перетинав ще ніхто; Обман і сила – ось знаряддя злих тощо).