Одного разу довелося бути свідком розмови двох полковників. Один (начальник кафедри) запитав іншого (теж начальника кафедри): «То де ж твій полк?» А працівників кафедри у того набиралось хіба що на 0,5 взводу… Де там уже до полку.

Зараз Україна – це 24 області. І хто ж кожну, з них, рідненьких, очолює? Виявляється… губернатор! Не «глава області», не «очільник», не «керівник». Губернатор! Не більше й не менше! Цікаво, чому саме губернатор? Не «гауляйтер», скажімо, («Гауляйтер (нім. Gauleiter) – вищий партійний функціонер НСДАП, посадова особа в Третьому Рейху, яка здійснювала всю повноту влади на ввіреній їй адміністративно-територіальній одиниці – «гау»). Або не «воєвода»? («Воєвода – «той, хто веде воїв», воєначальник, голова військового загону, правитель воєводства – військового округу, міста на Русі з Х ст.; часто згадується у літописах. До XV ст. так називали командира княжої дружини, або керівника народного ополчення»). Чи не «князь»? (Князь – правитель князівства – історичної суспільно-політичної і військової структури або територіального утворення).

Губернатор – мабуть, тому, що Великий Арні… Губернатор Каліфорнії… Коли очільника області називають губернатором, кожен відчуває себе Шварценеґґером (цього, правда, обирали, а не призначали, та хіба велич від того стає меншою?). До того ж, Шварценеґґер, залишивши пост губернатора Каліфорнії, знову зібрався перетворитися на Термінатора. Наші теж, очевидно, мріють, вилетівши в «екси», стати такими ж. А хіба можна пошитися в термінатори, не побувши губернатором? Хай хоч і не Каліфорнії. Вистачить і Одещини…

А може, губернатор тому, що в дореволюційній Росії він був начальником губернії і призначався царем. («З 1708 р. Росія була поділена на вісім губерній; губернатори, що управляли ними, підлягали безпосередньо царю» (Історія УРСР, I, 1953, 331). Може, працює «історична пам’ять»? Та й солодко це, напевно, «підлягати безпосередньо царю»? Тоді логіка зрозуміла: раз хочеш цього, – однозначно мусиш зватися «губернатор».

Чи, може, все – значно простіше?

…«Глава администрации (губернатор) Краснодарского края»…

В Росії міліція стала поліцією (під це «нову-гаву» не один «лимончик» спритники поцупили. І не скривилися…). Хоча, що не кажіть, а користь від перейменування очевидна. І «мєнтом» язик не повертається гопника у мішкуватій формі назвати. І в тьмі-тьменній серіалів, які, як на смітник, кидають на «тіпа українське» ТБ тепер уже солідніше кричати не «вызывайте милицию!», а «вызывайте ПОЛИЦИЮ!» В Україні теж їхні брати-діловари вже готують щось схоже. Бо це серйозна реформа! (Це ж скільки можна від пирога відламати! Та в кишеньці своїй бездоннннннннннннненькій оселити!) Північні «кревні родичі» майстер-класи проводять справно. Це ті братики, що разом з нами пішли від однієї давньоруської горили, яка у спільній колисці виколисала трьох братиків-близнючків, один з яких чомусь старшеньким виявився. Переросточок, бідненький…

В’ячеслав Васильченко