Петро Коробчук

БАРАНІЗМИ

1. Смерть поета

Баран із горя сам пішов на м’ясо,

Бо прочитав Ведмедя резюме:

«В баранології Ви, безперечно, класик,

В баранотурі ж Ви – ні бе ні ме…»

2. Із ЛжеГомера

Схуд на ягнятко Баран, набекавши рóман грубезний.

Ледве до видавництва, бідака, його він допер.

Редактор Ведмідь потім сердито облизувавсь:

«Ліпше Баран збірочку б віршів приніс».

3. Скачи враже, як пан скаже

«Талант! Талант! Від Ваших текстів – шок! –

Писав до Барана Ведмідь в листі. –

Ще лиш навчіться так, як я, ревти –

І видамо хоч десять Вам книжок…»

4. Літературна боротьба

Ведмідь із Бараном зчепилися у спірці.

Один на одного гострили ріг і зуб…

…Ведмідь хотів пропхнути Вовка в Спілку,

Ну а Баран хотів туди ж – Козу…

5. Волохата лапа

«Чи чули Ви, – Баран роман свій видав…

А графоман – таких не бачив світ!..»

Баран всміхавсь, але секрет не видав,

Що в нього в Спілці дядько є – Ведмідь…

6. Коротко про різне

Чого усе позбіглось літсело?!

Що за притичина?! Що там за дива?! –

Осел Барáна обізвав Ослом!..

Баран Осла Барáном обізвав!..

7. Нова мітла

Редактором «Тварвиду» став Баран

Й оголосив, зібравши всіх в момент:

«Включати від сьогодні в наш літплан

Лиш авторів, як на Бе і Ме!..»

8. Муки іменні

Баран враз перестав і їсти й пити,

Бо закортів собі ім’я змінити:

«Регоче з мене всеньке літсело.

От називатися б хоч Левом чи Лисицею,

Чи Вовком, а чи Вепром, чи й Куницею,

Та в крайньому випадку і – Ослом...»

// Коробчук П. Й. Архівотека, або Книжечка для себе : вибране з невиданого / П. Й. Коробчук. – Луцьк : ПВД «Твердиня», 2011. – С. 124–125.