«…щиро вдячна за книгу! Прочитала на одному подиху і, переповнена емоціями, відразу вирішила написати. Ця книга викликає в мене масу емоцій. Вона нагадала мені мою маму, яка була щирою патріоткою, і бабусю, яка завжди боялась говорити про Це... Розумію чому ця книга є бестселером! Вражена вашим талантом!!! Велике дякую авторці, це ШЕДЕВР!» (Марина Бабій, лікар-невролог, м. Хмільник)

«На одному подиху прочитала «Молоко матері» – дивовижна історія, в якій впізнаю багато-багато реалій і людей. Дякую за можливість читати цей твір українською, до речі, надзвичайно гарний стиль перекладу. Радитиму книгу всім, з ким спілкуватимуся. Українська мова вишукана, влучно дібрані слова передають і художній, і розмовний стиль. Сильно то відчутно у мотиві відвідув.церкви. – молитва російською, яка потім стає зрозумілою мовою героїнь або в цитуванні Маяковського, якого дочка вчила напам»ять. Роман мене «не відпускає». Задум розповіді від першої особи мами і доньки – то взагалі знахідка, бо дає змогу очима представниць двох поколінь подивитися на трагедію радянського ковпака. Вразили мене надзвичайно сильні образи-символи і Серафими з Єссе, і глиняної фігурки-ембріона, і дзвону без язика, і хом»ячка в клітці.... молока, але про то вже багато говорили)) Надзвичайно тонко передано психологію стосунків мами і доньки – їхнього спілкування, мовчання, врешті, обраних координат для самореалізації, мотив «відсутньої радості», коли, здається, довкола все вирує, а щось не так . Вияскравленим є релігійний контекст – спустошена атеїзмом людина спрямована на самознищення. До сліз проймає сюжетна нитка продовження життя – Божий дар, який завдяки мамі отримують вдячні пацієнтки. Величезна подяка Вам та й всім, хто долучився до створення цього шедевру!» (Ірина Кметь, доцент кафедри українського прикладного мовознавства філологічного факультету, заступник декана ЛНУ ім. І. Франка).