Головна » Статті » Рецензії » Рецензії

Перші відгуки на збірку оповідань Віоліни Ситнік «Особистий простір»

17.07.2016

Ірина Малинівна (м. Черкаси)

* * *

18.07.2016

Таня Боярчук (м. Моршин)


Особистий простір Віоліни Ситнік


 

Ситнік Віоліна. Особистий простір : зб. оповідань / В. В. Ситнік. – Луцьк : ПВД «Твердиня», 2016. – 156 с.
 

Ірина Малинівна (м. Черкаси)

Дуже полюбляю читати книги, авторів яких я знаю особисто, тому не пропустила новинку від Віоліни й відразу почала її читати.

Віоліну віртуально знаю вже досить давно завдяки любові до книг, літературним проектам і згодом зустрічі на “Форумі Видавців” 2013 року.

Balachky_proПершою збіркою оповідань були “Балачки про все на світі” від видавництва discursus . Неймовірно легка і “кишенькова” книга, яку я прочитала за мінімальний відрізок часу в маршрутках, чергах та за чашечкою кави.

Я дуже зраділа коли побачила новину про власну книгу Віоліни. Це інший рівень та нові оповідання про життєві теми та дилеми, які доводиться вирішувати в житті.

Книга про рішення, які можуть змінити хід подій та про мрії, які не завжди здійснюються.

Часом оповідання викликали посмішку та загострений стан мрійливості, а деколи сум і розуміння плину життя. Я розтягувала задоволення а кілька вечорів, бо розповіді вимагали осмислення, розуміння або ж неприйняття точки зору героїв. З кожною історією вдавалося поринати з головою в атмосферу та подумки самій собі відповідати на питання, які виникали.

Отож, Віоліна Ситнік ” Особистий простір” – книга, яку захочеться прочитати за одну ніч. Книга, яка не залишить байдужим нікого. Книга, яка зможе подарувати весь спектор емоцій: від насолоди до гострого жалю. А те, що книга приїхала від самої авторки з автографом – це додає їй ще більшої цінності в моїй бібліотеці.

Я обожнюю українську хорошу літературу. Усіма фібрами душі вболіваю за її розвиток і насолоду від прочитаного.

Дякую, Віоліно, за чудову мандрівку з твоєю книгою ! :) Сподіваюсь, наступний пакунок поїде тобі від мене ;)

Замовити книгу ви можете в авторки на особистій сторінці ФБ: https://www.facebook.com/profile.php?id=100004088043147&fref=ts

Також, на сайті видавництва http://tverdyna.ucoz.ua/publ/vidavnichi_novini/vidavnichy_novini/novinka_lipnja_2016_violina_sitnik_osobistij_prostir/6-1-0-526

Згодом ви також її знайдете у книгарнях міста :)

Приємного читання :)

http://malynivna.com/%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8-%D0%B2%D1%96%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B0-%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%BD%D1%96%D0%BA-%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B9-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82/


Таня Боярчук (м. Моршин)

Народ, а ви любите, коли вам залазять в душу? Шпортаються там, роблять порядки, перескладують по-своєму емоції, переживання, цінності... Не любите? Точно? Ви впевнені? Може, спробуєте?

Як не хочете, щоб залазили в душу вам, залізьте в чужу. Точніше, в чужий особистий простір. Або якщо бути ще точнішою - в "Особистий простір" Віоліни Ситнік. Короткі оповідання на абсолютно різні теми, не пов’язані нічим і ніким зібрані під дахом однієї збірки.
І, знаєте, народ, а я шкодую.

Реально шкодую, що прочитала цю книгу...так швидко. Бо кожен твір в ній потрібно обсмакувати, спробувати під різними соусами, визначитись, що про нього думаєш - і лише тоді братись за наступний.

Це не солодкі історії про кохання. Не ванільні "нєбєса в блізкіє звйозди, арамат кофє з каріцей і сігарєтной дим". Тут нема картатих пледів, холодних рук, ніжних поглядів і інших таких банальних банальностей, якими перенасичена коротка проза.
Зате тут є емоції. Такі емоції, від яких рве дах, які заповзають в твою макітру, чіпляються за тебе і не відпускають. Читаєш одне оповідання - ридати хочеться. Підкочується клубок до горла, от-от- - і перші сльозинки розплескаються по сторінках, розмазюкають ще свіжу фарбу, а тут оп-па - і вже з наступним твором ти усміхаєшся. І стає добре. І боїшся починати наступне, бо реально не знаєш, що на тебе там може чекати.

Після цієї збірки ваш особистий простір буде десь таким, як хата після генерального прибирання - перемиті вікна, витерта пилюка, позбирана павутина, трохи пересовані меблі... Головне - не загиджувати хату знову. Бо прийдеться робити нове генеральне прибирання. А я не в курсі, чи планується ще одна збірка! Але блін, хочу ще! Мені мало!
Це наркотик)
Ревізор рекомендує;-)

П.С. Ну і не можу не похвалитись - маю примірник з автографом! І тішусь, що знаю цю неймовірно талановиту дівчину особисто! І, народ, дуже-дуже хочу, щоб кожен, хто прочитає збірку, сказали авторці те ж саме, що і я - ти талановита, Віолінко! Дуже-дуже!!! І я чекаю на наступну книгу!

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1139851859419185&set=gm.1310437142309007&type=3&theater

 

Категорія: Рецензії | Додав: Dyrektor (18.07.2016)
Переглядів: 685 | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]