Головна » Статті » Новини з новин » Новини з новин

ПВД «Твердиня» – на шостому київському весняному книжковому ярмарку «Книжковий світ-2011»
21.04.2011

Monitor Wołyński (Волинський монітор)

Віктор Яручик

Микола Мартинюк: «Київ столицею книжкових форумів не став»

http://monitor-press.com/index.php?option=com_content&view=article&id=537%3A--l-----r&catid=78%3A2009-07-16-14-11-42&Itemid=178&lang=uk

Шостий київський весняний книжковий ярмарок «Книжковий світ-2011» відбувся на початку квітня в українській столиці. Десятки видавництв із України, Росії, Польщі представили на ній свої кращі книги. Автограф-сесії, майстер-класи художників, презентації стали звичним явищем «Медвіна» (щорічної книжкової виставки у столиці, яка проходить навесні та восени уже багато років поспіль, – авт.). Особливою популярністю відзначилися зустрічі із читачами українських письменників Юрія Винничука, Леся Танюка та американських майстрів пера Уїльяма Пола Янга та Девіда Бейкера. Директор поліграфічно-видавничого дому «Твердиня» із Луцька Микола Мартинюк, котрий також був учасником книжкової виставки, поділився із читачами «ВМ» результатами роботи ярмарки.

– Пане Миколо, як би Ви оцінили цьогорічний київський «Медвін». Які новинки найбільше вразили, ярмарок розвивається чи економічна криза торкнулася також галузі книговидання в Україні?

– На жаль, Київ, попри часті й значні потуги різних виставкових компаній на кшталт «Медвіна», подібно до Львова столицею книжкових форумів не став. І, мабуть, навряд чи зможе коли стати. Тому мене особисто нинішній весняний ярмарок абсолютно нічим не вразив і не здивував. Я б навіть сказав, якщо проаналізувати ґрунтовно й відверто, відчутне радше його згасання, аніж розвій. Виставку вже не рятують різного роду підпорки й спроби реанімації ідеї, як, наприклад, Міжнародна асамблея фантастики «Портал», котра теж через свою високу частотність і самоповтори в заходах і учасниках вичерпує себе, запросини гостей з-за кордону, присутність іменитих учасників від влади й шоу-бізнесу. Захід ще поки рятують два фактори – інерція і наївна надія. У київських книжкових ярмарках неохоче беруть участь або й узагалі ігнорують передовсім столичні видавництва, а це вже наштовхує на відповідні роздуми і невтішні висновки. А щодо масовості форуму, то тут і порівнювати не випадає: у Києві видавців заледве на два типових спортзали набирається, у Львові завжди щільно переповнені чотири поверхи разом із цокольним Палацу мистецтв і усе подвір’я перед будівлею. Однозначно, мало реклами в ЗМІ, недосить новизни й оригінальності, та й час для заходу вибраний не зовсім вдалий. Це не той випадок, коли, незважаючи на дачно-городі роботи, бодай на суботу-неділю на книжковий ярмарок тягнуться вервечки зацікавлених читачів з навколишніх областей, як це буває восени під час щорічного Форуму видавців у Львові. Там навіть розрекламовувати щось немає потреби. Думаю, то типова проблема для Києва як мегаполіса. Хоча за саджанцями тут же поруч на аналогічній виставці у планетарії люди товпилися, не лякаючись доволі-таки захмарних цін. Дуже вже не хочеться висновкувати, що то такий регіон України геть зовсім не читаючий чи індиферентний. А економічна криза торкнулася сьогодні книжково-видавничої справи не більше, аніж інших галузей і сфер людського буття – чи то стосується бізнесу, чи духовності, чи ще чого подібного.

– Чи багато видавництв взяли участь у «Медвіні» із закордону? Польські видавництва також були на київській виставці?

– Універсальних – дещиця. Бачив щось одне-два з Москви, одне з Петербурга. Ситуацію зі статусом міжнародного форуму, либонь, дещо порятував фестиваль християнської книги, який вже не вперше проводився в рамцях київського «Книжкового світу». Західне закордоння тут представляв Українсько-американський доброчинний фонд «Сейбр-Світло». На одному стенді, здається, були представлені й польські видавці та книги, але знову-таки не настільки масово, як це буває зазвичай у Львові.

– Наскільки чисельною на ярмарку була україномовна книга?

– Як на мене, стан справ тут якраз не плачевний і не межовий, як тим нас хочуть налякати самоїди-песимісти і різного штибу та крою політикани, тому драматизувати і нагнітати негатив навколо проблеми аж ніяк не варто. З виданням і співвідношенням книги української і російської ситуація на видавничому ринку не така вже й критична. Інша мова – на ринку книгорозповсюдження. Зрештою, для мене насамперед цінним є сам проект, тобто книга, а також її доступність, у тому числі й цінова. Відтак щодо того, написана вона українською чи російською мовою, не комплексую, головне – щоб вона була написана й видана якісно. Звісно, що свою домашню книгозбірню поповнив виданнями українськими за мовою і тематикою – першим з двадцятитомного томом нового «Словника української мови», щоденниками у трьох книгах О. Гончара, книгами В. Сухомлинського, В. Симоненка, В. Свідзінського, Л. Первомайського, Б. Олійника, С. Йовенко, В. Голобородька, Л. Талалая, Л. Голоти, М. Сома та інших. Утішило цього разу продовженням серій «Розстріляне відродження» й «Шістдесятники» та аналогічної тематики літературою видавництво «Смолоскип», цікавими проектами – «Ярославів Вал», «Наукова думка», «Веселка», «Піраміда», «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА».

Розмовляв Віктор ЯРУЧИК

Джерело:
Monitor Wołyński (Волинський монітор)

Категорія: Новини з новин | Додав: Dyrektor (11.06.2012)
Переглядів: 698 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]