Головна » Статті » Видавничі новинки » Видавничі новинки

Новинка вересня 2016: Василь Тибель «Медова казка»

Василь Тибель

Медова казка

Тибель Василь. Медова казка : роман-казка : для дітей молодшого та середнього шкільного віку / В. В. Тибель. – Луцьк : ПВД «Твердиня», 2016. –  172 с.

Ти хочеш почути казку? Можеш навіть її побачити. Для цього варто зійти з путівця, зупинитися, присісти і розгорнути похилені стебла трави під ногами. Казка ховається саме тут, між стеблами трави, між плетивом споришу, між широких листків подорожника. Коли ти придивишся до пишноти розквітлого лугу, прислухаєшся до казкового шелесту осоту, то побачиш зовсім інше, комашине життя зі своїми радощами і смутком, з добротою і злістю, зі сміхом і слізьми, зі щирістю й підступами. Треба тільки мати уяву, витримку – і тобі відкриється та казка. Там, в шелесті трав, під зігнутими дзвониками і сонячними голівками ромашок живуть маленькі комашки, які трудяться, дружать, борються і навіть закохуються.

Ось на похилий дзвоник всівся басовитий джмелик, там по довгому стеблу мандрує мурашка, а онде на пишній квітці конюшини клопочеться бджілка. Що ти знаєш про бджіл? Певне ж, тільки те, що вони носять смачнючий мед. А про те, що бджоли живуть у справжнісінькому казковому бджолиному королівстві зі своєю королевою, солдатами-вартовими, придворними-дамами, лінивцями-трутнями й бджілками-трудівницями, мабуть, і не здогадувався? Хочеш дізнатися більше, тоді хутчій у книгарню! Не віриш? Отже, треба читати! На сторінках цієї книги, від якої не можна відірватися, поки не дочитаєш, тебе чекають неймовірно цікаві пригоди бджілки Рудки та її друзів, чекає захоплива солодка «Медова казка»!..

ВОЛОДАР ПЕРШОЇ ПРЕМІЇ

у номінації «Прозові твори для дітей»,

спеціальної премії від дитячого журі «Вибір дітей»,

дипломант літературної премії «Вибір дітей»

Міжнародного літературного конкурсу романів, кіносценаріїв, п’єс, пісенної лірики та творів для дітей

«КОРОНАЦІЯ СЛОВА» (2016)

 

Казки завжди поруч нас,

варто прислухатися – й ти їх почуєш

Якщо йти до лісу через пригірок, минувши поросле осокою болітце, то неодмінно побачиш її – Стару Сосну. Вона стоїть одинока і горда в синьому серпанку, попереду темної суцільної стіни густого лісу. Розлога, пошарпана, з повикручуваними вітром гілками. Здалеку здається, що вже зовсім всохла, вкрита порепаною, потрісканою корою, та коли підійдеш ближче й глянеш угору, на вершечки, – вони живі, вкриті міцною темно­зеленою глицею.

 Дерево настільки старе, що навіть саме не пам’ятає, скільки йому років. Воно, певне, стояло тут завжди, на передліссі, й першим приймало удари буревіїв, тому кора в кількох місцях здерта блискавицями до сухого, помережена старечими зморшками, а в товстому стовбурі, біля самої землі, чорніє розколина. Така велика, що можна туди влізти, скрутившись клубком, і слухати шепотіння сторічних гілок. Я іноді туди залазив, сидів і слухав. А коли добре вслухаєшся – можна почути казку.

ISВN 978-617-517-245-2
Категорія: Видавничі новинки | Додав: Dyrektor (29.08.2016)
Переглядів: 484 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]