Головна » Статті » Рецензії » Рецензії

Рецензія на роман Павла Коробчука «Море для шульги»
20.01.2013

Ліна Партоленко (м. Київ)    

«Море для шульги»: Точка відліку для нової дійсності від Павла Коробчука



Коробчук Павло. Море для шульги : роман / П. П. Коробчук. – Луцьк : ПВД «Твердиня», 2012. – 216 с.

«Присвячується тим, хто поруч» слова, «виведені» рукою Павла Коробчука, які передують усьому, що сказане на сторінках роману «Море для шульги». Суперечливо, але можливо саме завдяки ним подальші рядки наповнені особливим інтимним сяйвом. Утім, на боці з читачем стоїть і те, що роман написано у формі щоденника, оповідь ведеться від першої особи. Здається, що це такий собі невеличкий зошит, чий власник одягнув його у морський краєвид і дав напрочуд милозвучну назву.

Дописувачем цього своєрідного щоденника постає молодий хлопчина, навколо якого і відбуваються всі життєві перетворення. Він відчуває себе пасажиром країни-«переповненого вагона метро», де «завжди всі мовчать, вдають ніби у них нема проблем, шкірних хвороб». Він – сторонній у цьому світі, людина, яка себе називає лузером, яка швидко до всього втрачає інтерес, але все-таки вимушена бути частиною людської спільноти.

Умовно щоденник можна розділити на дві частини: доілюзорну та ілюзорну. Саме з того моменту, коли хлопчині потрапляє в руки його перша коробка, його життя набуває нових забарвлень, які граничать з фантастикою. Він – «кур’єр порожнечі», адже те, що йому доводиться перевозити – невагоме. Ламаючи заборону зазирати у коробки, герой втрапляє у тенета нового світу, ірреального, який йому не під силу відмежувати від справжнього. Він стає незграбним зомбі, який заблукав у ілюзорних джунглях.

На його шляху – все: кохання і зрада, вбивство, розпач, переслідування, багато параної, ще більше порожнечі. Але врешті він покидає той вагон, «відтепер – у власному потязі», він «знайшов метод, як вбити себе заради продовження свого ж життя». Він і море – це все; єдине, що у нього лишається, його ліворукість – особливість, яку він захопив із попередньої ілюзії-життя… «Сам на сам з морем. Сам на сам зі спокоєм». Катарсис. Разом з головним героєм його переживає й читач.

Уже з перших сторінок впадає у вічі центральний характер роману – втома. Щоденникові записи веде стомлена від нескінченних пошуків, від соціуму та його всебічного тиску людина. Здається, всі ілюзії, які проходить головний герой, – це свого роду випробування, які стимулюють віднайти, відтворити своє справжнє повноцінне життя. Насправді, в образі головного героя повністю відтворюється сучасна молода людина, а ця історія рано чи пізно відбувається з кожним з нас.

Найемоційніший розділ роману «Коли стаєш чиєюсь смертю» у віршах, все інше – проза. Тут і філософські роздуми, і емоційні переживання. Головне, не зважаючи ні на що – роман наскрізь просочений любов’ю до життя, страхом його втратити і бажанням відродити себе. Крім того, автор веде діалог про абсолютно повсякденні речі: «Коли у мене з’являється якась життєво важлива проблема, смертельна хвороба, зубний біль, останній дріб’язок в кишені, розлука – то мені здається, що подібна річ хвилює і більшість людей навколо».

Рядки «Моря для шульги» – синтез почуттів і глибоких думок, без гриму і без пафосу. Все так як має бути – все по-справжньому. До того ж, яскравою постаттю в романі постає і сам Павло Коробчук: він майстерно володіє словом, йому вдається поміж усього говорити про життя, таке, яке воно є. Роман надзвичайно афористичний, тут безліч влучно сказаних речей про безліч злободенних явищ.

Це книжечка, одягнена у море, в якій топитися і топитися… від страху, від утоми, від реальності. В ній – відроджуватися, думати, любити життя. Втім, не мені розкривати всі таємниці – читайте.

 є ідея

смерті

яка робить нас конечними

відповідно

відповідальними

цікавими

обережними

емоційними

щасливими

грайливими

впевненими

іншими

невпевненими

мотивованими

доцільними

голодними

поціновучами

галасливими

жагучими

драйвовими

кайфовими

миттєвими

 (Павло Коробчук)

 

http://bukvoid.com.ua/reviews/books/2013/01/20/180300.html

Категорія: Рецензії | Додав: Dyrektor (21.01.2013)
Переглядів: 343 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]