«Алхімія свободи» – нещодавно опублікований роман-фентезі молодої української письменниці Ярини Каторож, за який вона, минулого року, отримала спеціальну відзнаку від Дари Корній і Тали Владмирової «Українське сучасне фентезі» (у номінації «Романи» Міжнародного конкурсу «Коронація слова»).

Дія в романі відбувається в королівстві столицею якого є Світле місто, що побудоване з дивного та чарівного каменю – світлориту. Правлять у ньому король Орин та королева Фрида, які мають двох, вже дорослих, синів-принців Арія та Марка. Молодший Марк, схильний до необдуманих вчинків і саме під час одного з них від, здавалося б, неминучої загибелі його рятує молода дівчина Медина з родини алхіміків. Під час порятунку принца дівчина ламає ногу і змушена лікуватися. Королівська родина відчуває себе в боргу перед нею. Відповідно, Медину лікують у палаці, а як плату за порятунок їй дають можливість навчатися в придворного лікаря Дона.

Приблизно в цей час мешканці королівства дізнаються, що їм загрожує лихо – несподівано починають гинути всі рослини, відповідно, пропав урожай і всім загрожує голод. Та це ще не все. Виявляється, в цьому винні чаклунка міста Семи Кровей Касса та її сестра Крея, яка є правителькою цього далекого краю. Одна з них володіє владою, а інша темною магією... Саме завдяки магії Касси Крея має змогу розпочати війну з королівством Орина. Під дію прокляття злої чаклунки потрапляють і Марк з Мединою. Але молоді люди не здаються і сподіваються на порятунок королівства від лиха та особисту перемогу над чарами.

Наратором у «Алхімії почуттів» є Медина. Зважаючи на це, її образ в романі розкритий найкраще – вона постає молодою, сміливою, амбіційною дівчиною, яка хоче мати власного лапкаря (тварина для верхової їзди), полюбляє увагу осіб протилежної статі, прагне популярності, любить красиво і неформально одягатися. З іншого боку, попри власну, дещо підліткову, амбіційність Медина дівчина працьовита, винахідлива, витривала і віддана сім’ї, коханому та королівству – саме завдяки їй вороги зазнають поразки. Вона схильна до роздумів та рефлексій, готова приймати миттєві рішення та жертвувати власним добробутом заради інших.

Інші герої роману змальовані не так докладно. Свої характери вони розкривають вербально та вчинками. Особливо мало уваги приділено внутрішньому світу загарбників – вони просто жорстокі, лихі та й все. Їх образ вийшов дещо шаблонним.

В «Алхімії свободи», окрім фентезі, присутні натяки на інші літературні жанри. Слід визнати, що Каторож вдалося написати пригодницьке романтичне фентезі, де романтика займає чи не перше місце.

Сюжет роману динамічний, а текст насичений великою кількістю діалогів. Завдяки цьому, «Алхімія свободи» читається легко. Попри казковість присутні і жорстокі сцени, які змушують переглянути вік потенційного читача.

Фентезі, яке ґрунтується на казкових чи міфологічних мотивах, як жанр літератури завжди знаходить свого читача. Відповідно, дуже добре, що сучасні українські автори продовжують працювати в цьому напрямі. Безперечно, «Алхімія свободи» Каторож, яка, в першу чергу, буде цікава підліткам та молодим людям, знайде свого читача. Окрім того, сподіваймося, що молода письменниця продовжить працювати в жанрі фентезі і  найближчим часом потішить читача новим романом.