Головна » Статті » Рецензії » Рецензії

Рецензія на книгу Нати Гранич «Ангелик на долоньках»

24.11.2013

Жанна Куява (м. Київ)
 
У маминих долоньках, де Ангелик живе




Гранич Ната. Ангелик на долоньках: Дмитрикова книжечка : вірші для дітей / Н. В. Гранич. – Луцьк : ПВД «Твердиня», 2008. 20 с.


…Тепер я розумію цінність, чи ні… не цінність, – чистоту, чи ні… не чистоту, – глибокість… Чи мо’ високість… Або й – осонценість… А мо’ – важливість. Чи ні – любов. І журу. І тугу. Сліз… Матері. Й доньки.

І дружини.

І талановитої поетеси.

І чудової людини.

Нати Гранич.

Тепер я розумію цінність, чистоту, глибокість і важливість сліз луцької поетеси, директора Волинської бібліотеки для дітей Нати Гранич, яка, гостинно стрічаючи у повитих книжками стінах, й знайомлячи зі школярами, які прийшли послухати мене, уродженку Волині, про те, що їх цікавить, щоразу втиралася хусточкою, коли проказувала слова «мама», «тато», «батьки». Ната Гранич живе далеко від своїх батьків, отже, невимовно за ними сумує, – дійшла висновку, довідавшись про її біографію. Але ще більше торкнулася глибини… Чи то ні. Бо хіба можна сягнути глибини поета, який бачить невидиме й торкається позахмарного?.. Утім… Я все ж торкнулася бодай до струн отієї неосяжної глибини її сліз та позахмарної високості її душі, й хоч не володіючи музикуванням, спробувала послухати їх бриніння – ледь чутне і ледь уловиме, – коли прочитала книжку віршів для дітей авторства Нати Гранич «Ангелик на долоньках: Дмитрикова книжечка».

«У кожного малюка при народженні бере під свій захист казковий крихітка-Ангелик і веде за руку у дивовижний, незбагненно-загадковий, барвистий світ, що його дорослі називають Життям, – ідеться в анотації до книжки. – Усі-бо знають, що Ангелик невидимий, а тому завжди поруч. Дмитрика він благословив на щасливу долю зі сторінок цієї книжечки. А вас? Простягніть долоньки, доторкніться до мрії, відкрийте для Ангелика душу і серце і будьте щасливі назавжди!..»

А мені зринуло ось що. Для Дмитрика Ангеликом була, є і, звісно, залишається матуся, котра створила ці чудесні віршорядки, верлібри. Бо, читаючи їх, ти непомітно перетворюєшся на маленьку дитинку, чи просто росяну краплинку, й тихо вмощується у її, матусиних, долонях, де настільки затишно й заспокійливо, що переконуєшся: саме тут живе Ангелик.

Жаль, що тільки тепер дізнаюся детальніше про творчість волинської поетеси Нати Гранич, яка є авторкою поетичних збірок «На білім аркуші молитви», «Крилатий пес розлуки», П’ятнадцятий камінь саду Райондзі», «Ангелик на долоньках», «Срібна дівчинка», книжки літературної критики «Безсмертні лики слів», а також є володаркою літературних премій ім.Миколи Гоголя «Тріумф» та ім.Нитченка. Цікавою є і біографія лучанки, яка народилася у російському Волгограді, закінчила середню школу в селищі на далекій Чукотці, зокрема, у Комсомольському Магаданської області, але по закінченні її приїжджає до України, звідки тягнеться глибоке родинне коріння, закінчує Рівненський державний інститут культури, де й здобуває диплом бібліотекаря. Волинь, а саме Луцьк стає рідною домівкою Нати Гранич. Тут вона очолює обласну дитячу бібліотеку, де навіть найменшенький читачик може сягнути найвищої полички, бо має у поміч спеціально змайстровані для нього драбинки... На власні очі бачила черги діток, що хочуть «взяти додому книжку», й літніх жінок, які сиділи за новісінькими комп’ютерами з безкоштовним і безлімітним Інтернетом. У цій бібліотеці витає любов, тут всюди «кольорово» й «малюнково». А ще тут проводять найрізноманітніші мистецькі заходи, зустрічі з письменниками та іншими успішними й знаковими особистостями…

На Волині Ната Гранич стала дружиною відомого письменника Василя Слапчука, мамою двох синів…

«З такою біографією вона не конче мусила стати бібліотекарем, поетом — повинна була», — пише у передмові до однієї з книг пані Нати Василь Слапчук. – «Поезія Нати Гранич стихійна, як дощ, якого синоптики ні відвернути не змогли, ні передбачити не зуміли», – додає.

Для мене книжка «Ангелик на долоньках: Дмитрикова книжка» – то як вечірня казка самого неба, колискова пісня ночі й вранішня молитва сонця. Це Любов Матері – тиха, як солодкавий сон, безмежна, як простори всесвіту, й вічна, як Божа благодать. Кожен вірш – то як скибочка часу, посолоджена родинними оповідками та історіями з життя. Крім цього, зворушливі, теплі й сонячні, як саме дитинство, малюнки художниці Людмили Пантєлєєвої додають цій книжці неабиякої мистецької вартості, естетичної насолоди.

«Як же пощастило Дмитрику, – думається під час читання. – Як же гарно написала про нього мама-поетка!»

 

 Як от…

 

 ***

 

 «Усіх діток

лелека у вузлику приносить.

А Дмитрика – тітонька Великодня Субота».

 

Або…

 

 ***

«Дерева святкові сорочечки одягнули.

Пташенята у дзьобиках

Пролісками видзвонюють:

Світ радості настав!

Від краю до краю.

Від серця до серця.

Перша колискова для Дмитрика –

Від Великодня».

 

 А як гарно повідує Дмитрикова мама про село…

 

 «…з назвою – як дзенькіт роси об трави –

Новий Зборишів.

Замолоду бабуся Дмитрикова йому

сонячним промінням

сорочки вишивала.

А тато, коли малим був,

грушкам дорогу вказував,

Аби село не оминали...»

 

 Повідує Дмитрикова мама про ще одних дідуся та бабусю, які…

 

 «…живуть на великій Півночі

і бережуть для нього

великий-превеликий

сніг».

 

Але хутко зринає й наступна думка-втіха: «Це ж саме ці слова, сповнені грайливого світла, кришталевої чистоти, казкової чарівливості й магнетичної мелодійності інші мами можуть присвятити й своїм синочкам. Бо…

 

 ***

 

 «Квіти назвуть

його своїм братом.

Сонце та сонях –

племінником.

А мамі з татом

буде він

празником щоденним», – можна сказати кожному новонародженому».

 

 Адже…

 

«…все йому вперше.

І він цьому світові

вперше».

 

 До речі…

 

«Коли Дмитрик

затоваришує з літерами,

Тато напише для нього

книжечку віршів.

Сонечко розмалює їх світлом.

Будуть ті вірші чистими,

Як душа на Великдень.

Теплими –

Як мамина і татова любов.

Швидше рости, Дмитрику!»

 

Так каже маленькому синові Ната Гранич. Ви теж можете сказати по-схожому своїй дитині. Спробуйте. Переконана, що у вас вийде, надто після того, як прочитаєте книгу дитячих віршів «Ангелик на долоньках: Дмитрикова книжка». Знаю, у Волинській обласній бібліотеці для дітей її можна або замовити, або взяти для прочитання. Тому…

Світлих і зворушливих вам вихідних!


// http://slovovolyni.com/ukr/blog/29/13889/
Категорія: Рецензії | Додав: Dyrektor (25.11.2013)
Переглядів: 684 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]