07.11.2013 

У Луцьку брендова письменниця зібрала аншлаг

                      

До волинської столиці волинянка Жанна Куява привезла «Нічницю» та «Із медом полин». На першій у Луцьку презентації «Щось близьке, рідне, пережите…» яблуку було ніде впасти.

Про книги, становлення Жанни Куяви, як письменниці, про те, як залишаючись собою вона не загубилася у сірій одноманітності столиці і про новітню, а не сільську прозу, авторка розповідала майбутнім філологам та журналістам.

Вів презентацію очільник видавництва «Твердиня» Микола Мартинюк, адже саме вони видали першу книгу авторки «Нічниця», а друга – «Із медом полин» побачила світ у київському видавництві «Клуб сімейного дозвілля». До речі, пан Микола наголосив, що неабияк втішений, що першу книгу нині брендової письменниці Жанни Куяви видали саме вони.

До речі, обидві книги стали відомими завдяки «Коронації слова» та видані цьогоріч. Як наголосила письменниця – це для неї неабияке визнання.

На зустрічі Жана Куява розповіла, що у книзі «Із медом полин», де описана доля чотирьох жінок-полісянок, що несуть кожна власний родовий хрест, вона шукала відповіді на запитання: «Чи можна виполоти від гріхів, як поле від бур'янів, свій генетичний код?». А от «Нічниця» – роман, про те, на яке зречення і на який гріх здатна закохана жінка. Як зізналася авторка, спершу вона «любила свою головну героїню, а потім зненавиділа».

Підтримати Жанну Куяву під час презентації прийшов і головний редактор «Сім'ї і дому» Іван Корсак, який одним із перших помітив у журналістові старовижівської «районки» любов до слова, що згодом проросла у ній літературним хистом.

Іван Феодосійович зауважив, що у стилі Жанни Куяви, як письменника, «чітко проглядається її географічна приналежність до Волині». Втім він наголосив, що не згідний із тим, що її твори називають «сільською прозою», бо те, що робить Жанна – це новітня література.

Наталія Шепель, головний редактор «Слова Волині» і найкраща подруга столичної гості, порівняла слова у її творах із «діамантами, які авторка по одному підносила до сонця, аби вибрати найкращі». Пані Наталя також зауважила, що Жанна Куява, яскравий приклад того, що лише наполегливою працею можна досягнути чогось значущого.

Втім, попри видання двох романів, Жанна Куява, яка на сайті «Слово Волині» також веде рубрику «Книжка на вихідні», письменницею себе не вважає.

«Щоб нею стати потрібно написати третій роман. Зараз над ним працюю і пишеться книга, як ніколи легко і натхненно», – каже наша землячка, яка виросла у селі Смоляри на Волині.

До речі, у Луцьку Жанна Куява пробуде ще кілька днів.

Ось графік її зустрічей та презентацій:

 «Люблю той край, який навчив справжності у всьому» – творча зустріч в рамках проекту «Волинь читає дітям»:

7 листопада 2013 року о 13.30(Волинська обласна бібліотека для дітей, просп. Волі, 37)

7 листопада 2013 року о 16.00 (Волинська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олени Пчілки, вул. Шопена, 11);

8 листопада 2013 року о 10.00 (Луцький педагогічний коледж, просп. Волі, 36, ауд. 3) ;

8 листопада 2013 року о 12.00 (Волинська обласна бібліотека для юнацтва, просп. Волі, 2).

До речі, Жанна Куява також буде гостею недільного «Ранку «Нової Волині» на Волинському телебаченні.

 Тамара ЗУБЕНКО

Фото Вікторії ВЕЛИЧКО

 // http://slovovolyni.com/ukr/volyn/13155/

07.11.2013 

У Луцьку письменниця розповідала про любов, життя та рідний край

У Волинській обласній бібліотеці для дітей 7 листопада відбулась презентація двох романів нашої краянки, журналістки та письменниці Жанни Куяви. Старшокласниці «засипали» жінку різними запитаннями.

У Луцьку з презентацією двох книг «Нічниця» та «Із медом полин» перебуває волинська письменниця Жанна Куява. Сьогодні, 7 листопада, в обідню пору в рамках проектів «Волинь читає дітям» та «Декада волинських письменників» вона завітала в обласну бібліотеку для дітей, де її чекали старшокласники.

Жінка емоційно розповідала про своє життя, етапи творчості, книги тощо. Вона повідала, що народилась і виросла у волинському селі, однак дуже прагнула звідти виїхати та заробляти на життя розумовою працею. Коли вона навчалась у Володимир-Волинському училищі, то на нудних парах писала вірші. Тоді й зрозуміла, що дуже любить це робити.

До речі, Жанна Куява має музичну освіту й навіть кілька років викладала у школі. А на свої уроки сама писала пісні.

Працюючи у районній газеті, волинянка вирішила взяти участь у конкурсі, який оголосив тижневик «Сім’я і дім», аби потрапити туди на роботу. «Треба було вислати два матеріали. Я написала чотири і додала, що просто хочу сподобатися», – тож головний редактор Іван Корсак не залишився байдужий до такої щирості й запросив її працювати. Згодом випала нагода стати спеціальним кореспондентом у Києві.

«Я приїхала, сільська дівчина. Знайшла квартиру. А в ній був лише стіл, диван і холодильник. Я плакала і розмовляла з останнім», – розповіла письменниця. Саме сум за рідною землею й спонукав її почати писати. Всі описані події відбуваються саме на Волині.

Учні ставили чимало запитань, зокрема й про те, звідки Жанна Куява бере своїх героїв. Вона відповіла, що переважна більшість історій – з життя. Зокрема про жінку, яка любила парубка, а він працював у Росії, аби хоч трохи заробити на життя. До неї сваталось чимало, однак вона чекала саме на нього. Коли він повернувся, жінка боялась лишатись із ним наодинці, але парубок пообіцяв не зачіпати її, а навпаки берегти. Вже після шлюбу, коли він привів молодицю додому, вона ніяк не могла зрозуміти, чому вже «все можна», а він її не займає...

Щодо улюблених книг, то Жанна Куява розповіла, що її на літо віддавали в село до рідні. «Я читала своїх бабусь», – зізналась вона та додала, що неймовірно любила слухати розповіді старших, адже в них – уся історія і сила нашого минулого.

Видавець першої книги «Нічниця», директор поліграфічно-видавничого дому «Твердиня» Микола Мартинюк порадив дітям читати ці книги на всяк випадок потай від батьків, хоч заборонених тем у них і немає. За його словами, через кілька років ці твори будуть сприйматись читачами зовсім інакше. «Про книги можна говорити багато, але їх потрібно читати», – підсумував видавець. Також він зачитав невеличкий уривок із твору.

Жанна Куява розповіла й про те, що не потрібно втрачати самобутність, адже її у Києві знають якраз за щиру українську мову та любов до своєї землі. «Гламур – це добре, але потрібно бути собою», – вважає письменниця. Також вона розповіла, що зараз працює над новою книгою.

Насамкінець школярі подякували за цікаві розповіді та побажали творчої наснаги письменниці.   

// http://vip.volyn.ua/news/u-lutsku-pismennitsya-rozpovidala-pro-lyubov-zhittya-ta-ridnii-krai-foto

07.11.2013 

Сайт «Волинські новини»

Чи можна «виполоти» власну генетику? – письменниця

Два романи презентувала лучанам талановита письменниця та журналіст Жанна Куява сьогодні, 7 листопада, в Інституті філології та журналістики СНУ імені Лесі Українки.

Серед них – епатажний жіночий роман «Нічниця», що здобув відзнаку на літературному конкурсі «Коронація слова».

Зі слів письменниці, дивом є те, що обидва романи – «Із медом полин» та «Нічниця» – видали за один рік. Першим письменниця написала «Із медом полин». Як розповіла журналістка, це – роман про чотирьох дівчат із Полісся, кожна із яких «несе хрест свого роду». У творі авторка розглядає питання: «Чи можемо ми виполоти, наче бур’ян, власну генетику».

«А от «Нічниця» – більш емоційна. Там було стільки любові, пісень та поезії, що його довелось скорочувати. Я дуже полюбила героїню свого роману, зізнаюсь, навіть плакала разом із нею. Згідно з сюжетом, вона доглядає свого немічного чоловіка, який постійно «колодою» лежить на ліжку, годує його краплинками молока. При цьому вона безмежно щаслива. А щоб нікого не впускати у власний світ, – завісила вікна шторами і виконувала хатню роботу лише вночі»,  – пояснює Жанна Куява.

Засновник і директор поліграфічно-видавничого дому «Твердиня» Микола Мартинюк розповів присутнім, що два роки тому перебував у складі журі літературного конкурсу «Коронації слова» і його приємно здивувало те, що «Нічницю» визнали ексклюзивним жіночим романом». На його думку, письменниця вибухово ввірвалася в сучасну літературу.

До слова, волинський письменник Іван Корсак сказав, що попри глибокий драматизм твори Жанни Куяви, світлі і легкі.

«Жоден із цих романів не можна було написати поспіхом – на колінах чи, сидячи у тролейбусі», – резюмував він.

Наостанок письменниця побажала сучасній молоді не забувати власного коріння:

«Для того, щоб у Києві бути кимось, потрібно стати особливим, тобто робити щось не так, як усі. Коли наша молодь переїжджає до столиці, то намагається злитись із масою: говорити як кияни, думати як вони. Важливо пам’ятати, хто твої батьки, діди та бабусі. Нехай Волинь ніколи вас не залишає».

// http://www.volynnews.com/news/society/chy_mozhna_vypoloty_vlasnu_henetyku__pysmennytsya_foto/