Головна » Статті » Новини з новин » Новини з новин

ПВД «Твердиня» – в Острозі
31.10.2013 

Сайт «
0362.ua»

Із «Твердинею» до Острозької академії завітали Микола Мартинюк та Петро Коробчук
 


Острозька академія неодноразово запрошує у свою обитель відомих людей. На цей раз гостями стали два письменники: Микола Мартинюк, відомий своїм видавництвом «Твердиня», та Петро Коробчук – поет, перекладач. 25 жовтня студенти академії мали змогу особисто познайомитися із письменниками, послухати їхні твори, переглянути фільм про створення нової книги Миколи Мартинюка «Під мурами твердині».

Автор книги зачитував уривки та розповідав безпосередньо про деякі технічні та редакційні нюанси, які виникали під час написання повісті. «Траплялися навіть містичні моменти...», – розповідає пан Микола.

Презентацію книги вели обидва письменники, що народилися під одним числом – «14». Вони є не просто колегами, але й друзями, тому цікаво було запитати, як їм твориться, що вони планують, а найголовніше – який вплив мають один на одного, бо Петро Коробчук є «особистим» редактором Миколи Мартинюка. Отож, два інтерв’ю – два різних погляди:

– Пане Миколо, на презентацію своєї книги Ви приїхали не самі, а разом зі своїм другом та редактором Петром Коробчуком. Чи впливає пан Петро на вашу літературну діяльність?

– Для мене Петро дуже цікавий чоловік у літературі, і я по ньому звіряю свою творчу майстерність, бо у нього дуже гарний творчий смак, як людина і редактор він є прямим та відвертим. Не буде захвалювати, а скаже як є, бо оцінка його об’єктивна, навіть попри дружні взаємини. Критика дозволяє рости у творчості.

– Розкажіть трішки про книгу «Під мурами твердині».

– Я пишу про те, що мені подобається, що ближче до душі. Для того, щоб написати такий текст я довго працював над літописами та іншими історичними джерелами, а це неабияка праця, бо потрібно продумувати кожен рядок. Ця книга розповідає про князя Данила. Книга є важкою для прочитання, тобто не для лінивих читачів, але все ж вона цікава.

– Ви презентували свою нову повість у стінах академії, а де ще плануєте розповісти про книгу?

– Презентації відбулися у Львові та Луцьку. Якщо буде запрошення, то можна презентувати і в Рівному.

– Що значить для Вас письменницька діяльність?

– Мені цікаво витрачати свій вільний час, попри видавничу справу, саме на письменницьку діяльність. Вірші і проза – це не те, чим я заробляю на життя, але від цього я отримую задоволення.

– Які враження після презентації?

– В академії я вже втретє, бо тут мої друзі, яких я радий бачити. Мені подобається академічна атмосфера, бо це місце є намолене, і тут я почуваю себе затишно, тому враження тільки хороші.

– Дякуємо за чудову презентацію та чекаємо з новими книгами.

 

– Пане Петре, відомо, що Ви є хорошим другом пана Миколи, чи впливає Ваша дружба на певні редакційні зауваження, чи це є суто технічними моментами, які ніяк не відображаються на вашій дружній співпраці?

– Не можу сказати, що я навчаю Миколу певної літературної майстерності, адже він філолог, багато читає, у нього навіть є бібліотека, він заздрить моїй, а я його, бо його я вже бачив, а мою він ще не бачив. Насамперед ми читачі, бо письменник має читати і дуже багато. Із Миколою ми співпрацюємо дуже давно, я його редактор, а він, відповідно, мій. Редагування відбувається на довірі. Я би не сказав, що у його текстах я знаходжу багато огріхів, бо він це все робить професійно, на високому рівні. Звісно, мій віршарський літературний досвід є більшим, бо писати я почав дуже давно. Пишу я багато, але видаватися став недавно. Працюю ще й у сфері критики та перекладацької діяльності.

– Чи вважаєте Ви себе літературним наставником пана Миколи?

– Я для нього і друг і редактор одночасно, бо він поважає мою думку, а я його. Дуже добре, коли літератори між собою дружать, бо в результаті народжується щось хороше.

– Відомо, що Ви готуєте нову книгу у світ. Поділіться деталями.

– Так, готую. Збірка буде називатися «Сонети для світу», один вірш з якої я вже презентував сьогодні на зустрічі.

– Чи плануєте з презентацією такого формату відвідати інші міста, наприклад, Рівне?

– Я не проти відвідати Рівне, якщо запросять. Ми готували цю книгу до Львівського форуму, тому, звісно, що Острогом і Львовом презентація не закінчиться.

– Які враження від Острозької академії, адже Ви тут вдруге.

– Так, в Острозі я був дуже давно. Звичайно враження хороші, шкода, що було мало запитань від студентів і часу для обговорення теж обмаль. Книг привезли багато, а встигли мало. Хочу приїхати ще, але вже з молодшим Коробчуком, щоб разом презентувати свою творчість.

– Дякую за розмову. Бажаємо творчого натхнення.

 Світлана Марчук



// http://www.0362.ua/news/407320
Категорія: Новини з новин | Додав: Dyrektor (01.11.2013)
Переглядів: 182 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 1
1  
Як приємно бачити свою книгу! І - тих людей, що дали їй зелене світло!

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]