24.12.2012

Інтернет-видання «VIP: Волинський інформаційний портал»

У Луцьку презентували книгу, до якої автор йшов 15 років

//

В обласному центрі Волині 21 грудня відбулась довгоочікувана презентація книги письменника, видавця, науковця, літературознавця, викладача та журналіста Миколи Мартинюка «Світ за Брайлем».

Презентація відбувалась не у класичному стилі, до якого звикло старше покоління волинських письменників. Перед початком дійства молодий юнак грав на гітарі, а саме відкриття відбулося промоційним роликом. Спеціальне відео, яке відзняте для книги показало шлях чоловіка у його світі.

Редактор книги Петро Коробчук пожартував, що кінець світу ми пережили, а значить нічого далі вже не страшно, тож запросив до слова автора, Миколу Мартинюка. Він зізнався, що кращого часу для презентації було годі шукати, адже у залі зібрались о п’ятій годині після кінця світу. «Для мене знаково розпочати зараз нову еру», – додав він.

«Світ за Брайлем» – поетична збірка, на вихід якої автор чекав довго, майже 15 років.

У книзі немає нічого зайвого й розділи виконані у однаковому стилі, ніби пергаментному. Художник Роман Мельничук розповів про те, що книгу не потрібно сприймати як щось містичне, навпаки вірші дають можливість подивитись на світ іншими очима, переінакшити себе, адже торкаються струн душі. Коли він прочитав поезії Миколи Мартинюка, то відчув світ на осліп. За словами художника, якщо природа забирає щось одне, то додає в чомусь іншому. У оформленні книги він теж намагався робити все без надлишку, а показати щось чесне і справжнє. Саме тому книга виконана в пастельних тонах, а вкладки – це доповнення до поезії. «Я намагався поєднати свій світ та світ Миколи Мартинюка і абсолютно не шкодую, що ця книга втрапила мені до рук», – зауважив художник.

Сам автор назвав його товаришем у іншому вимірі, адже саме так вони і живуть. До слова, Микола Мартинюк зауважив, що й ця презентація – це експеримент, адже була спроба відійти від усталених канонів, поєднати різні покоління та види мистецтв. Він прочитав чимало своїх поезій з різних циклів. Зокрема й «Ми – не ми, і цей світ вже не той і не так…», де висловив своє ставлення до життя у павутині, адже самого письменника не можна знайти в жодній соціальній мережі через те, що він вважає віртуальний світ – несправжнім.

Прочитав він й улюблений вірш з книги – «Ці ночі знову пахли львівським пивом…», який був написаний під час одного з форумів видавців у місті Лева.

Чимало творів у збірці – експериментальні як з римою, так і з внутрішнім звукописом. Представлені й верлібри. Проте публіка попрохала зачитати бодай щось з циклу «Бутафорська Україна», на що автор згодився та розказав коротеньку історію появи цих творів.