18.09.2012       

Болгарину Димитру Христову за книгу, видану у волинській «Твердині», – «Сад божественних пісень»

http://www.pravda.lutsk.ua/ukr/news/44152/

Вручення Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди відбулося у Львові у рамках Форуму видавців. Про це повідомляє «Волинська правда».

Вищезгадувану  відзнаку у 2005 році заснували  Волинське товариство «Світязь» і Чернігівський інтелектуальний центр за сприяння Національної спілки письменників України, Інституту літератури імені Тараса Шевченка Національної Академії Наук України та міжнародних громадських організацій. Серед лауреатів минулих років – Микола Жулинський, Михайло Слабошпицький, Кость Москалець, Віра Вовк, Роман Гром’як, Віктор Баранов, Ігор Павлюк, Євген Баран, Юрій Барабаш, Петро Сорока, Сергій і Тетяна Дзюби, Роман Колісник, Олександр Деко, Володимир Кашка, Йосип Струцюк, Іван Корсак, Сергій і Всеволод Ткаченки, Михась Ткач, Богдан Мельничук, Ярослав Поліщук, Олександр Клименко та інші відомі письменники, науковці, перекладачі, журналісти, актори, художники, музиканти, працівники освіти і культури, громадські діячі та меценати з України, США, Канади,  Росії, Бразилії, Ізраїлю, Болгарії, Чехії і Польщі.

Як вже інформувала  «ВП», нещодавно відбулося засідання Комітету з нагородження  Міжнародною літературною премією імені Григорія Сковороди  «Сад божественних пісень» за 2012 рік, до складу якого увійшли: Василь Слапчук – голова журі, письменник і науковець, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, члени Комітету: Микола Жулинський – директор Інституту літератури Національної Академії Наук України, академік, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, Євген Нахлік – доктор філологічних наук, керівник Львівського відділення Інституту літератури НАН України, Ігор Павлюк – письменник, доктор наук із соціальних комунікацій, старший науковий співробітник Інституту літератури НАН України, професор Львівського національного університету імені Івана Франка, Євген Баран – голова Івано-Франківської обласної організації Національної спілки письменників України, науковець, Петро Сорока – письменник, доцент Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка.

Цього року надійшло понад двісті подань і пропозицій з усіх регіонів України та закордону. Зокрема, кандидатуру Раїси Лиші запропонував відзначити відомий письменник, правозахисник, доктор філософії, головний редактор газети «Наша віра», президент Українського пен-клубу Євген Сверстюк. А кандидатури Димитра Христова та Ріти Кіндлерової на здобуття премії висунула міжнародна громадська організація «Чернігівський інтелектуальний центр», яка нині об’єднує 48 українських і зарубіжних письменників, журналістів та науковців (керівник – Сергій Дзюба).     Першим у списку цьогорічних лауреатів стоїть прізвище болгарського поета і перекладача Димитра Христова. Він отримав Міжнародну літературну премію за книгу поезії «Без кордонів» (Україна, видавництво «Твердиня», м. Луцьк) та антологію «Нова украинска поезия» («Нова українська поезія», вірші 32 поетів у перекладі болгарською мовою), видану в Болгарії.

Премію Димитру Христову вручив доктор філологічних наук Євген Нахлік. Нагородження відбулося в приміщенні Української Академії друкарства під час Форуму видавців у Львові. На знак вдячності лауреат прочитав вірш Григорія Сковороди «Всякому городу нрав и права» у власному перекладі болгарською мовою.

 Джерело: «Волинська правда».

ГРИГОРИЙ СКОВОРОДА

* * *

Всеки град има си нрави, права,

Всеки ум има си своя глава,

Всяко сърце има своя любов,

Всяка уста има вкус свой и нов.

А мене тревожи ме мисъл една

И блъскам си сякаш главата в стена.

Петър за звания лъска пански ъгли,

Федка търгашът всяка мярка смали,

Някой строи дом по нов маниер –

Мери в проценти – повярвай му, зер!

А мене тревожи ме мисъл една

И блъскам си сякаш главата в стена.

Някой неспирно натрупва си пръст,

Друг гледа странни скотове, чевръст.

Трети събира си псета за лов

Или за хан е домът му готов,

А мене тревожи ме мисъл една

И блъскам си сякаш главата в стена.

Сам си измисля юристът права,

Мъчи студентът диспута едва,

Друг се диви на Венерин амур,

Всяка глава има свой чукундур.

А мене тревожи ме мисъл една,

Как се умира със ум без вина.

Някой хвалбите си сплита с лъжи,

Лекар смъртта в кабинета държи,

Друг образи мазни брои за игра,

Стьопка със донос препуска сега.

Страшно смъртта ще замахне с коса!

Тя не щади нито цар, ни васал,

Тя не подбира – мужик, господар –

Всичко гори като слама в пожар.

Който заплюе смъртта си без жал,

Той има съвест най-чиста – кристал.

               Превод от украински: Димитър Христов