Головна » Статті » Автограф-сесія » Автограф-сесія

Інтерв'ю про участь ПВД "Твердиня" у ХІХ Форумі видавців у Львові

17.08.2012

Волинські новини

Вікторія Поліщук

Микола Мартинюк: Не хотів би, щоб хтось із нинішніх державців приїздив на Форум видавців у Львові

 

http://www.volynnews.com/news/rest/mykola_martynyuk_ne_khotiv_by_shchob_khtos_iz_nynishnikh_derzhavtsiv_pryyizdyv_na_forum_vydavtsiv_u_/

 

Менше місяця залишається до початку однієї з найбільш очікуваних для прихильників читання і тих, хто займається книговиданням, події – 19 Міжнародного форуму видавців у Львові.

 Участь у ярмарку та інших заходах в межах Форуму щороку беруть волинські книговидавці, зокрема поліграфічно-видавничий дім «Твердиня». Його директор Микола Мартинюк у інтерв’ю «ВН» розказав, як, на його думку, можуть позначитися на перебігу Форуму передвиборчі процеси в Україні, а також про те, як виховати у собі справді цивілізованого читача

 ‒ Як представить себе і Волинь поліграфічно-видавничий дім «Твердиня» на черговому форумі видавців у Львові?

 ‒ Думаю, в Україні немає жодного видавництва, яке б настільки не поважало себе, щоб ігнорувати участь у Львівському форумі видавців. Це наразі єдиний форум, який відбувається на високому європейському, мабуть, і на світовому рівнях. Хоча, стартові позиції в України, звісно, не такі як, скажімо, в Німеччини, де найпрестижнішою є книжкова виставка у Франкфурті-на-Майні. Тому, як і у попередні вісім років існування «Твердині», а до того ще у якості ведучого літературних пізнавально-інформаційних передач на Волинському радіо і радіо «Луцьк», цього року також їду на Форум видавців у Львові.

 Їду дещо розчарованим окремими моментами співпраці з владою. Був такий, чесно кажучи, відчутний удар з її боку. Хоча, зрештою, певною мірою ми самі винні, бо заангажувалися на співпрацю з владою, а нові часи потребують нових підходів до вирішення проблем.

 На Форумі видавців ми представимо традиційно свої новинки, тобто книги, що вийшли друком за час, що минув від попереднього до цього Форуму. Найцікавіші: монографія Миколи Кодака «Поетика Олеся Гончара-романіста», монографія Терези Левчук «Поетика Оксани Лятуринської»; це перша книга із серії «Письменники Волині – лауреати Національної премії України імені Тараса Шевченка» – «Вибране» Василя Слапчука, тематична антологія віршів XIX–XXI століть «Луцький замок в мистецькому просторі України», книга Петра Коробчука «Архівотека або Книжечка для себе», книга Петра Троневича «Великий князь Дмитрій Любарт і його сучасники» із серії «Пантеон», поетична збірка Галини Яструбецької «Kalophonia (Прекраснозвуччя)», книга болгарського поета Димитра Христова «Крізь кордони». Крім останнього, є ще один міжнародний проект, якщо вдасться, то ми його представимо безпосередньо під час Форуму видавців у Львові – це антологія «Сучасна поезія Республіки Македонії» у перекладі Анни Багряної.

 Ми представимо під час Форуму і книгу есеїстики Олега Солов’я «Атоми і Порожнеча», що вийшла у серії «Літературний ексклюзив». Це донецький автор.

 Також презентуватиму власну поетичну збірку під назвою «Світ за Брайлем». Сподівався, що встигну розтиражувати книгу «Під мурами твердині» – проект, який свого часу дав назву видавництву. Це історична повість для підлітків. Але наразі ще треба дозбирати кошти для повної реалізації задуму. Зрештою, звертаюся до зацікавлених людей: це ‒ ілюстроване повноколірне видання, присвячене першій літописній згадці про Жидичин, коли туди в грудні 1227 року приїжджав князь Данило на прощу. Ця книга, до слова, увійшла до числа фіналістів цьогорічного конкурсу «Коронація слова» у номінації «Твори для дітей», а відтак, матиме широкий промоційний розголос в Україні і з боку організаторів конкурсу. Тож, підтримати видання (а заодно посприяти відчутному зниженню собівартості книги) і прорекламуватися у такому проекті, переконаний, буде доволі престижно.

 До слова, із «Коронацією слова» у нас цьогоріч співпраця розвинулася відчутніше. Раніше ми видали дві книги в цьому проекті, а нині розширюємо перелік книг під егідою «Коронації слова». Маю на увазі книгу Павла Коробчука – пригодницький філософсько-сюрреалістичний роман «Море для шульги», а також запросили до співпраці столичного автора В’ячеслава Васильченка. Його детективним романом «Дворушники, або Євангеліє від вовкулаки» я зацікавився, коли був членом журі конкурсу «Коронація слова» у номінації «Романи». Відтак, це вилилося в обопільно вигідну співпрацю, від якої неодмінно виграє наш читач.

 Маємо також книгу, яка саме на часі, – зокрема у світлі прийняття горезвісного «мовного закону». Презентуватимемо вибрану есеїстику столичного автора Юрія Завгороднього «Етноглобалізм (Чи легко сьогодні почуватися українцем?)». Книга вийшла друком у серії «Літературний ексклюзив». Разом з нею ми представимо збірку оригінальної лірики і перекладних поезій цього ж автора «Ми водили козу…».

 Звісно ж, будемо проводити, крім презентацій, й автограф-сесії зі згаданими авторами.

 Крім того, ми зробили заявку і на проведення винятково автограф-сесій, оскільки це ефективно, як показує досвід участі в аналогічних ярмарках. Буде автограф-сесія книг Сергія Коломєйця, Володимира Лиса, Петра Коробчука, Олександра Ірванця, Степана Процюка, а також Димитра Христова, представника дипломатичної місії Болгарії в Македонії.

 Не обійдеться, мабуть, і без проблем. Щороку, чи то від великого притоку видавництв і авторів, чи з якої іншої причини, винаймати зали для презентацій усе дорожче. Якщо торік оренда конференц-зали безпосередньо у приміщенні, де відбувається ярмарок, коштувала 250 гривень за 45 хвилин, то цього року – 500 гривень; якщо зала у Музеї етнографії раніше коштувала 40 гривень за 45 хвилин, то зараз уже 100 гривень.

 Тут ми знайшли вдалий, на наш погляд, вихід. Частину презентацій будемо проводити безпосередньо на стенді, а частину, за додатковим погодженням з оргкомітетом, в актовій залі Української академії друкарства, Національному музеї «Тюрма на вулиці Лонцького», приміщенні Львівського осередку Національної спілки письменників України.

 ‒ Яким цього разу буде Форум видавців у Львові? Як ви це відчуваєте і що прогнозуєте?

 ‒ Я вже говорив про проблеми. Ми, наприклад, планували більше новинок представити. В нас буде понад 120 найменувань книг, стенд маємо великий і в зручному місці.

 З одного боку, хотілося б подякувати Головному управлінню з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю облдержадміністрації за фінансову підтримку, бо значну частину організаційних витрат компенсує воно.

 З іншого боку, наша співпраця з ним похитнулася чи й навіть дійшла до критичної межі. Так сталося цього року, що в державі кинули поклик, щоб такі заходи, як державна фінансова підтримка книговидання, відбувалися тільки через тендери. Ми заявили найкращі свої книги, але ці «проекти» наразі є «замороженими». Поки тендер не відбувся, ми не можемо над ними працювати, а тому будемо мати менше книг на Форумі, ніж хотілося б.

 Хоча технології проведення тендерів для книг, що виходять друком накладом у 300–500 примірників, я не розумію. Цього року 33 проекти загальним накладом, якщо не помиляюся, 15 800 примірників, «збили» в один лот і виставили на всеукраїнські торги. Чесно кажучи, для таких видавництв, як наше, нереально виграти цей тендер. Власне, я думаю, це стосується і більшості волинських видавництв. Тож, ми доволі сутужно в цій ситуації почуваємося, бо досі була змога поєднувати власні фінансові можливості й відчутну підтримку з боку влади, а тепер її фактично немає. Тепер від нас категорично вимагають безоплатно надати тендерному комітетові ще й електронні варіанти книг. А хто відшкодує додрукарську підготовку, на яку по кожній книзі затрачено від трьох до семи місяців роботи усього видавництва? Це фактично дві третини підготовчої роботи і це теж у цивілізованому світі входить у собівартість видання, а не лише тиражування брати до уваги. Надрукувати книгу – не штука. По-перше, як на мене, це крок до монополізації виробництва, а по-друге, розцінюю це і як державний рекет, як свідоме виманювання у видавництв найцікавіших проектів, де заручниками опиняються усі – і автори, і видавництва. Виграти в цій ситуації можуть тільки чиновники, які, в разі зриву торгів, напередодні виборів зекономлять значні кошти і, відповідно, матимуть за це персональні премії. Іншої логіки я тут не бачу.

 ‒ Які заходи в межах Форуму цікаві для вас як видавця, а які – як для читача?

 ‒ Я ще не знаю, як встигатиму зі своїми заходами, які мушу координувати особисто. Доведеться вибирати. Видавцям у цьому сенсі складніше, ніж авторам. Якщо презентації тривають одна за іншою поспіль, і залишається між ними, наприклад, 15 хвилин, то багато не встигнеш.

 Втім, першого дня планую декілька годин присвятити придбанню книг, огляду стендів. Витратити гроші, якщо до того часу достатньо їх заощаджу. Це все стихійно і спонтанно відбувається. Хоча, якщо трапляються якісь цікаві для мене серійні проекти, купую їх постійно, як-от до цього року було з етимологічним словником української мови. Наприклад, минулого року було розпочато випуск академічного двадцятитомного словника української мови, якщо другий том буде, то неодмінно візьму. Відстежую і ті книги, що представлені серією «Бібліотека Шевченківського комітету». Зазвичай, багато купую довідкової філологічної та енциклопедичної літератури, українську та зарубіжну класику, фантастику та інше.

 ‒ Наскільки активними будуть відвідувачі Форуму видавців у Львові, як думаєте? Електронні книги тепер повсюдно. Як привернути чи повернути читача?

 ‒ Якщо люди дбають про своє здоров’я, зокрема і найперше – про зір, то вони ніколи не відвернуться від паперового варіанту книг. Ми доволі часто і багато сидимо за ноутбуками, планшетами тощо, аж надто багато часу витрачаємо на віртуальне спілкування, розваги. Ще переводити в цей формат книгу? Я не проти цього, навіть готовий взятися за цю справу. Я й сам, буває, завантажую та читаю електронні книги. Але у паперової книги є певна естетика. І енергетика. Ними не знехтуєш. Тому свою паперову бібліотеку поповнюю надалі.

 ‒ І все ж ця тенденція позначиться на кількості відвідувачів і покупців під час Форуму?

 ‒ Думаю, ні. Бо навіть з метою промоції треба побачити книгу в паперовому варіанті. Крім того, якщо говорити про себе як про автора, то вислів: «У мене вийшла електронна книга», якось не вражає, напевно. Книга має бути матеріальною, бо ми й так загублені у тому віртуальному просторі.

 ‒ Як, на ваш погляд, зміниться експозиція ярмарку змістово? Зокрема, чи помітними будуть наслідки ухвалення так званого мовного закону?

 ‒ Думаю, поки в Україні, як було це у тоталітарні часи, не почнеться «полювання на відьом», то нічого не зміниться. Сьогодні ті, хто береться навести лад у державі, не завжди відстежують аж-аж до нюансів ті видання, що з’являються. Є певні державні органи, на які покладені питання цензури. Але в наш час це ще не цензура, а, радше, щось як поліція моралі. А як тільки розпочнеться «полювання на відьом», то тут усе й проявиться. Тоді, повірте, в один голос усі «властьімущі та іже з ними» неодмінно знайдуть спосіб звести особисті рахунки з талановитими і прогресивними людьми, як плату за свої страхи та явний комплекс неповноцінності.

 Може, то навіть так трохи претензійно казати, але я дуже не хотів би, щоб хтось із нинішніх державців приїздив на Форум видавців у Львові. Практика президентства Ющенка показала: ті особи, яких супроводжує великий почет, задля яких перекривають рух на півміста, обмежують вхід на експозицію, по будинках розміщують снайперів – це не затишно, видавці тоді реально втрачають, та й відвідувачі.

 А книги ми й так даруємо посадовцям. Адже законодавчо передбачено, що 30 книг, яким би не був наклад, з нього мусить бути розіслано, наприклад, у Парламентську бібліотеку, Верховну Раду, Президентові України.

 ‒ Ваше ставлення до того, що вхід на експозицію платний?

 ‒ Я позитивно до цього ставлюся. Вартість квитка там доволі символічна. І це лише підтверджує статус ярмарку. Попри те, обслуговування, прибирання, охорона на ярмарку теж вартує немалих затрат. То звідки інакше їх компенсувати? Цей момент привчає читача, відвідувача до того, що за зручності, комфорт, зрештою, за книги, треба платити. Привчає до цивілізованості і відповідальності. Мабуть, так.

 Розмовляла Вікторія ПОЛІЩУК

 

Категорія: Автограф-сесія | Додав: Dyrektor (17.08.2012)
Переглядів: 578 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]