Абсолютно феноменальне явище в радянській (і світовій) літературі – роман Іллі Ільфа та Євгена Петрова «12 стільців». По-перше, як сталося, що текст, в якому так висміяли тодішню владу, міг з’явитися на світ? По-друге: він став продуктом казкового перевтілення «літературних негрів» в геніальних письменників. Валентин Катаєв, відомий радянський автор, вирішив наслідувати непоодинокі історичні приклади «літературного кріпацтва». Даєш комусь схему роману, вони пишуть, а ти потім усе це оформляєш в закінчений твір і видає ... Читати далі »

1944 р. в одній з французьких авіаційних частин прозвучить наказ про подвиг майора де Сент-Екзюпері та нагородження. Посмертно. Льотчик вилетів з бази й безслідно зник...

У військовій авіації Антуан де Сент-Екзюпері був ніби чужим, не підходив їй. У 44 роки він мав слабку увагу та реакцію. Важко переносив фізичні навантаження. Але все одно піднімався в небо. Смерті не боявся. А останнім часом ніби шукав її. Умів робити щасливими інших, а сам залишався нещасним. І тоді, у 1944-му, він залишив Землю, щоб переселитися на свою «планету». У його спогадах постійно фігурувало дитинство – той втрачений рай, пове ... Читати далі »

Жуль Габріель Верн (тоді ще далеко не класик) після того, як його водевіль у віршах «Зламані соломинки» сподобався О. Дюма і той поставив твір у своєму Історичному театрі, натхненно написав батькові: «Згодом я можу стати хорошим літератором, але ніколи не буду нічим, крім поганого адвоката» . Так стартувала і почала набирати обертів блискуча творча кар’єра письменника. У цьому прогнозі, як і в багатьох інших, він не помилився. Більш ніж за 50 років світ побачили понад шістдесят книг (практично одна книга на рік) і кожна ставала бестселером. П ... Читати далі »